В гості до Львова
вівторок, 6 серпня 2013 р.
пʼятниця, 19 липня 2013 р.
Найвизначніші місця центральної частини Львова
НАЙВИЗНАЧНІШІ МІСЦЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ МІСТА ЛЕВА
Порохова вежа, вулиця
Підвальна, 4
Міський арсенал, вулиця
Підвальна, 5
Королівський арсенал(1639-43 р.), вул. Підвальна, 13
Цитадель, вул.
Грабовського
Площа Міцкевича
Високий замок
Головний корпус Університету ім. Івана Франка (1877-81 р.), вул. Університетська, 1
Головний корпус Національного університету "Львівська політехніка", вул. С. Бандери, 12
Ратуша, пл. Ринок 1
Палац Сапєгів, вулиця Коперника, 40а
Чорна кам'яниця (1588-89 р.), Площа Ринок, 4
Памятник Степанові
Бандері, вул. Ст. Бандери (біля Костелу Єлизавети і Ольги)
Пам’ятник
Іванові Підкові,
площа Підкови
Пам'ятник Данилу Галицькому, пл. Галицька
Пам’ятник
«Просвіті», у сквері між вулицями Лисенка і Просвіти
Пам'ятник посмішці, перед входом до кавярні та мистецького об'єднання "Дзига", вул. Вірменська, 35
ТЕАТРИ
Національний театр опери та балету ім. С. Крушельницької (1900 р.),
проспект Свободи,
28
Львівський обласний театр Ляльок, Пл. Данила Галицького, 1
Драматичний
театр
ім. Марії Заньковецької, вул. Лесі Українки, 1
Театр ім. Л. Курбаса, вул. Л. Курбаса, 3
Львівський театр "Воскресіння", Пл. Ген. Григоренка, 5
Муніципальний театр естрадних мініатюр "І люди і ляльки", вул. Фредра. 6
ХРАМИ
Бернардинський монастир, греко-католицька
церква Святого Андрія Первозванного, площа Соборна, 1
Cобор Святого Юра , площа Святого Юра, 5
Костел Єлизавети і Ольги, пл. Кропивницького, 1
Kостел Святого Антонія, вулиця
Личаківська, 49а
Костел кармеліток босих, вулиця
Винниченка, 30а
Каплиця Боїмів, площа
Катедральна
Домініканський собор (1745-64 р.), Площа Музейна, 1
Латинський катедральний
костел , Площа
Катедральна, 1
Церква Св. Миколая(XIII ст.), вул. Б.Хмельницького, 28
Ансамбль Успенської (Волоської) церкви(XVI-XVII ст.), вул. Підвальна, 9
Кафедральний собор (1360-1479 р.), пл. Катедральна
Костел єзуїтів (1610-30 р.), вул. Театральна, 11
Костел Святої Марії Магдалени (Львівський будинок органної та камерної музики), вул. С. Бандери, 10
МУЗЕЇ
Личаківський
цвинтар, вул. Мечнікова, 11
Львівська Галерея Мистецтв, вул. Стефаника, 3
Королівські зали/Італійський дворик, Пл. Ринок, 6
Будинок Вчених, вул Листопадового Чину, 6
Літературно-меморіальний музей І. Франка, вул. І. Франка, 150/152
Музей історії релігії, вул. Музейна, 1
Шевченківський гай (Музей народної архітектури і побуту), вул. Чернеча Гора, 1
Національний музей-меморіал пам'яті жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонського", вул. С. Бандери, 1
Музей Олекси Новаківського, вул. Листопадового Чину, 11
Музей пивоваріння, вул Клепарівська, 18
Музей скульптури І. Г. Пінзеля, пл. Митна, 2
Музей етнографії, Пр. Свободи, 15
Національний музей ім. Андрея Шептицького, Пр. Свободи, 20
Аптека-Музей, вул. Друкарська, 2
Музей сала, Пр. Свободи, 6/8
_____________________________
Криївка, Площа ринок, 14
Оглядова площадка Ратуші, міська рада, 3пов.
Хмільний дім Роберта
Домса, вул. Клепарівська, 18
Пузата Хата, вул. Січових стрільців
Піцерія La Grotta, дійсно смачна
піца , вул. Вірменська
Піцерія-пастерія Da Vinci, Проспект Свободи, 22 (ще смачніша піца)
Lemberg, величезний
вибір смачного пива, вул.
Чайковського,16(бічна Пр. Шевченка)
«Галка»,
найсмачніша Львівська кава, вул.
Ковжуна,4 (бічна Чайковського)
Аквапарк Пляж, вул. Кн. Ольги, 114
ПАРКИ
Парк імені Івана Франка , навпроти будівлі університету ім.
І. Франка
Стрийський парк , вулиці Паркова і Стрийська
Парк Високий Замок, вулиці
Ужгородська, Княжа
Парк Погулянка , між вулицями Пасічною і Зеленою
Ботанічний сад
Львівського Національного університету, неподалік парку Погулянка між
вулицями Черемшини, Банаха і Погулянкою
ЗОЛОТА ПІДКОВА
Олеський Замок, Львівська обл. Бродівський р-н.с.Олесько
Підгорецький Замок, Львівська обл. Бродівський р-н.с.Підгірці
Золочівський Замок, Львівська обл. м. Золочів
Жовківський Замок, Львівська обл. м. Жовква. пл.Вічева, 2
ІНШІ ЗАМКИ ЛЬВІВЩИНИ
Свірзький Замок, Львівська обл. с. Свірж
Тустань, Львівська обл. с. Урич
І ЦЕ ЩЕ ДАЛЕКО НЕ ВСЕ...
Генерал Тарас Чупринка (спр. ім’я - Роман Шухевич, псевдоніми: генерал Тарас Чупринка, Дзвін, Тур, Роман Лозовський та ін.) (1907, Краковець Львівської обл. - 1950) – генерал-хорунжий, головнокомандувач УПА, провідник ОУН. З 1925 року – член УВО, в 1930-34 роках – бойовий референт Крайової Екзекутиви ОУН на західних територіях Галичини.
Брав активну участь у створенні Карпатської Січі. Неодноразово ув’язнювався польською владою за націоналістичну діяльність.
При поділі ОУН на фракції ОУН-б та ОУН-м став на бік С. Бандери, увійшов до складу революційного проводу. Організував таємні військові курси, напередодні німецько-радянської війни очолив український батальйон «Nachtigal», з яким у червні 1941 року увійшов до Львова. Р. Шухевич став заступником Міністра оборони в Тимчасовому Українському Державному Правлінні Я. Стецька.
Після відмови відкликання Акту відновлення української державності почалися масові арешти німцями членів уряду та провідних українських націоналістів. Романові Шухевичу на Львівському вокзалі чудом удалося вирватися з рук гестапо й уникнути концтабору.
У травні 1943 року на ІІІ Надзвичайному зборі ОУН-б Роман Шухевич був обраний Головою Бюро Проводу ОУН-б.
Після розформування німцями батальйону «Nachtigal» і втрати надій на його використання для відновлення державної незалежності Р. Шухевич перейшов у підпілля й восени 1943 року став Головним Командиром Української Повстанської Армії.
Після розгрому гітлерівської Німеччини для УПА на одного ворога стало менше, але залишався дуже сильний і серйозний супротивник – Радянський Союз, який отримав змогу кинути всі сили на боротьбу з повстанцями. Роман Шухевич був вимушений змінити тактику – поділити УПА на дрібніші, більш рухливі й небезпечніші для ворога, але менш уразливі підрозділи.
Генерал Тарас Чупринка загинув у бою з підрозділами НКВС 5 березня 1950 року в селі Білогорща біля Львова.
У травні 1943 року на ІІІ Надзвичайному зборі ОУН-б Роман Шухевич був обраний Головою Бюро Проводу ОУН-б.
Після розформування німцями батальйону «Nachtigal» і втрати надій на його використання для відновлення державної незалежності Р. Шухевич перейшов у підпілля й восени 1943 року став Головним Командиром Української Повстанської Армії.
Після розгрому гітлерівської Німеччини для УПА на одного ворога стало менше, але залишався дуже сильний і серйозний супротивник – Радянський Союз, який отримав змогу кинути всі сили на боротьбу з повстанцями. Роман Шухевич був вимушений змінити тактику – поділити УПА на дрібніші, більш рухливі й небезпечніші для ворога, але менш уразливі підрозділи.
Генерал Тарас Чупринка загинув у бою з підрозділами НКВС 5 березня 1950 року в селі Білогорща біля Львова.
Нагороджений Золотим Хрестом бойової заслуги Першого класу та Золотим Хрестом за заслуги.
12 жовтня 2007 р. Указом Президента України В. Ющенка Роману Шухевичу було посмертно присвоєне звання Героя України.
12 жовтня 2007 р. Указом Президента України В. Ющенка Роману Шухевичу було посмертно присвоєне звання Героя України.
Підписатися на:
Дописи (Atom)